Home

Advertisement

Customize
: від самих запеклих кріпосників, запеклих монархістів і справдешніх куркулів до тих, які "левее здорового розуму".
Ще на початку квітня 1917 року на питання, які головні групи політичних партій у Росії, тов. Ленін відповідав:
1) Партії й групи правее кадетів.
2) Партія конституційно демократична (кадети, партія народної волі) і близькі до неї групи.
3) Социал демократи, соціалісти революціонери й близькі до них групи
й, нарешті,
4) "Більшовики". Партія, який варто було б називатися комуністичною партією і яка нині зветься "Російська социал демократична робоча партія, об'єднана Центральним Комітетом", а в просторіччі "більшовиками".
Тоді ж тов. Леніним був даний класичний соціальний аналіз вищенаведених партій.
____________________
 
 
05 November 2008 @ 02:24 am
, коли перемога пролетаріату над своїми класовими ворогами далеко не завершена, матеріали "Червоної книги" здобувають особливу гостроту й злободенність.
Знайомлячи із проявами й прийомами контрреволюції по справжніх документах, навчившись розпізнавати її, кожен чесний громадянин Радянської Росії зрозуміє, що йому треба бути напоготові, що не можна йому не прийняти посильної участі в справі її придушення. Адже наша революція відрізняється нечуваним досі масовим характером, геть усе залучені в її круговорот; ні, не може й не повинне бути людини, що спостерігає події наших днів оком стороннього глядача. "Червона книга", таким чином, здобуває досить важливе політичне значення.
____________________
 
 
"Червона книга" містить у собі документальні дані про роботу ВЧК.
Контрреволюція аж ніяк не вичерпується відкритою збройною боротьбою іноземних і вітчизняних банд проти Радянської влади або ж відкритих заколотів і повстаннями в містах і селах. Є інші, сховані види контрреволюції, які прагнуть звити собі гнізда рішуче у всіх радянських установах, не крім органів боротьби з нею. За своїм характером і прийомам контрреволюція надзвичайно різноманітна й гнучка, але ціль її одна: зломити рабоче селянська держава зсередини й допомогти, полегшити справа борющихся з ним зовні відкритою, збройною силою.
____________________
 
 
05 November 2008 @ 02:23 am
на полях брані покрили червону рать республіки нев'янучою славою. Заслуги Червоної Армії (при своєму виникненні строго класової, а тепер воістину всенародної) нині зізнаються навіть тими маловірами, які на початку її створення стояли в сторонці зі скептичними словами й сміхом на вустах.
Робота ВЧК, її досягнення, навпаки, залишаються в тіні. Ця різниця, звичайно, є результат характеру роботи того й іншого органа. У той час як настання або відступ, евакуація або узяття будь-якого міста відбуваються в усіх на очах, в умовах такої ж широкої гласності робота Надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією була б приречена на повну безплідність... У білогвардійському стані процвітає подзаборная література "про жахи чрезвычаек"; меншовики, праві, ліві й інші есери, анархісти, спекулянти постійно скиглять про "насильства" й "звірствах", чинимых чрезвычайками, інакше кажучи - судить середовище, що нам доводиться переборювати, середовище, що поставляє клієнтів надзвичайним комісіям. А радянська, навіть партійна, публіка має саме віддалене подання про роль і роботу ВЧК. А тим часом, не говорячи об всім іншому, успіхи тієї ж Червоної Армії були б абсолютно немислимі без допомоги з боку ВЧК. ____________________
 
 
 
 

Advertisement

Customize